top of page

Методична робота в дошкільному навчальному закладі відповідає наступним правилам:

- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;
- приносить вихователям відчутну практичну допомогу;
- позначається на рівні підготовленості вихованців;
- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;
- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.

Яким має бути сучасний педагог,

аби досягти успіху в обраній
справі?

Які риси він має в собі плекати? На які вектори саморозвитку варто звернути увагу? Яким хочуть бачити вихователя нинішні дошкільнята і їхні батьки?

Зі зміною соціуму вимоги до особистості педагога змінюються. Але певні константи залишаються в усі часи. Вони обумовлені унікальністю цієї професії, насамперед її футуристичною спрямованістю. Адже педагог сьогодні виховує дітей для майбутнього, а сам вихований на цінностях минулого. Чи знає він, яким буде це майбутнє? Які знання, вміння та цінності сьогодення будуть потрібні його вихованцям завтра?

Унікальність справжнього педагога полягає в тому, що він має передбачати майбутнє. Він сам має бути людиною з майбутнього, адже є зразком для наслідування для своїх вихованців.

Унікальність професії педагога полягає і в тому, що до структури його професійної компетентності входять особистісні якості людини. Для багатьох професій, що існують у нашому суспільстві, вони не є визначальними за наявності у фахівця відповідних знань та вмінь, відповідальності.

Для педагога особистісні характеристики навіть більш значущі, ніж його знання, вміння та навички.

І в історії, і в сучасній практиці ми бачимо приклади успішного виховання дітей людьми, що не мали/не мають професійної підготовки. Але їхні виховні впливи на дитину базуються на любові й розумінні маленької особистості, побудові довірчих взаємин та організації взаємодії з нею відповідно до інтересів та потреб самої дитини.

Сьогодні суспільство висуває підвищені вимоги до педагогів освітніх закладів. Кілька десятиліть тому відомий соціолог І. Бестужев-Лада назвав дитячі садки “камерами схову”, наголосивши тим самим, що вони призначені лише для догляду за дітьми. Сьогодні функція догляду за дітьми в дитячих садках — одна з важливих, але не єдина, яку має здійснювати вихователь.

У сучасному суспільстві вихователь є своєрідним координатором, антистресором, посередником між дитиною і суспільством, тобто людиною, яка регулює і координує всі соціальні чинники, що впливають на формування особистості в дошкільному дитинстві.

ЯКИМ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВИХОВАТЕЛЯ

БАТЬКИ ДОШКІЛЬНЯТ?

Проведене опитування 106 батьків у закладах дошкільної освіти міста Києва дало змогу скласти уявлення про вимоги батьків до особистості вихователя. Батькам було запропоновано дати відповідь на запитання: “Яким ви бажаєте бачити вихователя своєї дитини в умовах дитячого садка?”. Просили звернути увагу на такі моменти:

  • вік педагога;

  • його освіта;

  • основні особистісні якості.

Відповіді були дуже різні, але дали можливість виділити деякі загальні тенденції.

Більшість батьків (65% від числа опитаних) вважають, що вихователь має бути досвідченим, але не похилого віку. Ідеальний вік для вихователя дітей дошкільного віку, на їхню думку, — 30-40 років.

Батьки єдині в думці, що вихователь повинен мати вищу спеціальну освіту і досконало знати психологію, проте не лише дитячу.

Серед значущих особистісних якостей виділяють любов до дітей (100%), помірну суворість (86%), терпіння (60%), доброту (56%), почуття гумору (32%), педагогічну тактовність (30%).

Також більшість респондентів (82%) наголосили, що вихователем може бути лише людина, яка має досвід виховання власних дітей. Переважна більшість батьків (86%) наполягають на тому, що сучасний вихователь повинен володіти іноземною мовою (мовами) та методикою (методиками) навчання її дітей. Значна частина батьків (40%) вважають, що вихователь має володіти музичним інструментом, а 32% бажають, щоб він гарно малював і міг навчити цього дитину, пробудити в ній інтерес до мистецтва. При цьому батьки також бажають, щоб у дитячому садку їхніх дітей навчали основ математики, читання, письма, комп’ютерної грамотності, вміння поводитися в товаристві.

ЯКИМ ХОЧУТЬ БАЧИТИ ВИХОВАТЕЛЯ ДІТИ?

Коли ж аналогічне питання було поставлене вихованцям старшої групи, результати виявилися дещо іншими.

По-перше, всі без винятку діти бажають, щоб вихователь був молодим. Вони пояснюють це тим, що “тоді вихователька може гратися і бігати з нами, молода — гарна, від неї гарно пахне, вона модно вдягається, вміє танцювати”.

По-друге, на перше місце серед особистісних якостей вихователя діти ставлять доброту. “Вихователька має бути доброю, — кажуть вони, — лагідною, не сварити нас і не карати”.

На запитання, що ж має вміти робити вихователька, відповіді були такі: грати в дитячі ігри (100%), добре бігати і стрибати (84%), розповідати казки і вигадувати цікаві історії (56%), малювати (52%), робити дітям гарні зачіски (30%), вчити дітей читати (22%), вчити правильно битися і захищатися, тобто навчати прийомів боротьби.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ПОРТРЕТ ПЕДАГОГА

Як бачимо, думки дітей і їхніх батьків багато в чому не збігаються. Насамперед це стосується віку педагога (діти прагнуть мати молодого вихователя, батьки — досвідченого). Проте зазирнувши в суть відповідей дітей, ми можемо побачити, що вік вихователя вони пов’язують як з його зовнішністю, так і з активністю. Молодий, отже, гарний (модно вдягається і гарно пахне); молодий, отже, може бігати і стрибати, гратися і навчати того, чого бажає навчитися дитина (наприклад, захищатися).

Таким чином, сучасні вихователі (а також й інші дорослі, що спілкуються з дітьми) можуть зробити певний висновок.

Як тільки дорослі перестають стежити за своїм зовнішнім виглядом і займати активну позицію в іграх та інших видах діяльності дітей, вони автоматично переходять до категорії “старих”.

На наш погляд, оцінка вихователя дітьми з точки зору його віку має бути стимулом для безперервного розвитку та самовдосконалення педагога.

Цікавим є підхід до оцінювання дітьми й дорослими такої якості вихователя як доброта. Ми констатували, що для дітей доброта є найважливішою якістю педагога (100%), для батьків важливою, але не головною (56%). Майже половина батьків вважають, що вихователь має бути вимогливим і компетентним у питаннях виховання та розвитку дитини. У цьому питанні ми віддаємо перевагу дітям.

“Добрий” у розумінні дитини — такий, який “може послухати, чого хочуть діти, а не тільки говорити, щоб вони робили, як він (вихователь) хоче!”.

Ми бачимо за цим судженням 5-річного хлопчика бажання будувати взаємини з педагогом не за принципом “керівник — підлеглий”, а з позиції взаємоповаги, в якій дитині надається певна самостійність у думках, словах, діях.

Діяльність сучасного педагога відбувається в складних умовах впливу на ефективність його роботи низки суперечностей. З одного боку, це пришвидшення темпу інтелектуального розвитку дошкільнят, з іншого — загальне послаблення їхнього імунітету. Ми спостерігаємо чітко стратифіковане (тобто розшароване) суспільство і не бачимо оптимальних умов для соціалізації та реалізації потенційних можливостей великої частки дітей у період дошкільного дитинства. Усвідомлюємо нагальну потребу у формуванні в малят позитивного світосприйняття і, водночас, спостерігаємо вплив соціальних стресових чинників на особистість дитини. Висока відповідальність перед суспільством і значущість роботи вихователя ніяк не корелює з нівелюванням у соціальному та економічному плані “вартості” цієї професії.

Попри всі протиріччя, нині дошкільний педагог — не просто вихователь, а радше координатор і стимулятор внутрішніх сил розвитку дитини. Він здійснює її захист як від внутрішніх (особистісних), так і від зовнішніх (соціальних) негативних впливів.

Дослідження психологів доводять: сучасні діти потребують самостійності як умови розвитку і свободи вибору як її джерела. Проте парадоксальність ситуації полягає в тому, що прагнення до самостійності яскраво проявляється в ранньому віці. Власне, у той період, коли дитина виховується в сім’ї. І саме в сім’ї дитину досить часто обмежують у прагненні до самостійності: хоче вдягнутися сама — ні, тому що ми поспішаємо; хоче поставити на стіл посуд — ні, “розіб’єш”.
Зате привівши дитину до закладу дошкільної освіти, батьки ставлять перед педагогами вимоги: ви повинні… (а далі йде перелік якостей дитини, які, на думку батьків, мають формувати вихователі). Тому однією з пріоритетних фахових компетентностей сучасного дошкільного педагога є комунікативна.

Саме комунікативна компетентність є тим місточком, який здатен об’єднати педагогів і батьків навколо інтересів дитини.

Взаємодія з батьками може будуватися лише на принципах ділового партнерства, взаємної довіри і поваги. А серед методів педагогічного впливу перевагу слід віддавати практичним: грі, спільній діяльності, моделюванню, вправам, експериментуванню тощо.

Зауважимо: серед різних видів діяльності діти насамперед обирають гру. І прагнуть до спільної з вихователем ігрової діяльності. Всупереч поширеній думці дорослих про потяг сучасних малят до комп’ютерних ігор, ми не побачили цього у відповідях дітей. Комп’ютер стає цікавим тоді, коли зникає інтерес чи можливість спілкування з дорослим. Завдання сучасного вихователя — створити для дітей простір, у якому чільне місце належить цікавому дозвіллю, іграм та спілкуванню з однолітками й дорослими, які люблять, поважають і розуміють дітей. Не менш важливо навчити цього батьків.

Суспільство висуває високі вимоги до юного покоління і бажає бачити молодь моральною, активною, самостійною, креативною. Пам’ятаймо,що особистість формується у взаємодії з особистістю.

Педагог має бути особистістю, яка відзначається ерудицією, благородством почуттів, естетичним зовнішнім виглядом, активним сприйняттям довкілля, активною життєвою позицією.

Педагогічна рада - це рада педагогів, які дійсно радяться, а не «засідають», така рада повинна приносити професійне задоволення, бажання здійснити окреслене, впевненість, а не навпаки. У Законі України «Про дошкільну освіту» у ст.20 «Управління та громадське самоврядування дошкільного навчального закладу» визначено основні положення щодо роботи педагогічної ради.

         Педагогічна рада дошкільного навчального закладу:

- оцінює результативність реалізації Державної базової програми та хід якісного виконання програм розвитку, виховання і на­вчання дітей по кожній віковій групі;

- розглядає питання удосконалення організації навчально - виховного процесу у дошкільному навчальному закладі;

- визначає план роботи дошкільного навчального закладу та педагогічне навантаження працівників;

-  затверджує заходи щодо зміцнення здоров'я дітей;

- обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впроваджен­ня у навчально - виховний процес досягнень науки і передово­го педагогічного досвіду;

- аналізує проведення експериментальної та інноваційної діяльності у дошкільному навчальному закладі;

- визначає шляхи співпраці дошкільного навчального закладу з сім'єю;

- розглядає питання морального та матеріального заохочення працівників дошкільного навчального закладу;

- заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію;

- затверджує план підвищення педагогічної (фахової) майстерності педагогічних працівників;

- розглядає інші питання, визначені Положенням про дошкільні навчальні заклади.

          Педагогічна рада забезпечує два напрями роботи:

- організаційно-педагогічний: затвердження плану роботи ДНЗ, розгляд підсумків роботи за певний період, аналіз освітнього процесу у ДНЗ;

- науково-педагогічний: науково-методична проблема ДНЗ і шляхи її реалізації, упровадження у практику роботи сучасних досяг­нень науки і перспективного педагогічного досвіду (далі - ППД), під­вищення кваліфікації педагогів тощо.      

Все більше зростає роль педагогічної ради як колегіального ор­гану управління, діяльність якого має вирішальний вплив на якість навчаль­но-виховного процесу та рівень роботи дошкільного закладу загалом. Педагогічна рада є основною формою методичної роботи з педагогічним колективом. Вона дозволяє найбільш глибоко і кваліфіковано вирішувати важливі питання підвищення ефективності процесу навчання та виховання, дає змогу залучати кожного вихователя до роботи дошкільного закладу. Важливо створити саме такі умови, які б сприяли підвищенню ефективності роботи педагогічної ради. А це залежить від бага­тьох факторів: створення сприятливого пси­хологічного мікроклімату в колективі, якості підготовки, культури проведення самої пе­дагогічної ради, оптимального добору тема­тики та раціональної форми проведення.

Кожна педагогічна рада працює за планом, що є складовою частиною річного плану дошкільного закладу. При плануванні їх ураховується кількість груп і вихователів, їхня кваліфікація і стаж роботи, результати минулого року і обов'язково завдання, пос­тавлені перед дошкільним закладом на по­точний навчальний рік. У річному плані ви­світлюється зміст кожної педагогічної ради, зазначається термін її проведення та вказуються доповідачі. У місячному плані передбачено підготовку колективу до наступної педради. Час підготовки триває по-різному — від  2 до 2,5 місяців, а може, й довше. А саме: перегляд занять, прогулянок, окремих процесів режиму тощо.

     Успіх педагогічної ради залежить від підготовки і участі в обговоренні поставлених питань членів колективу. Підготовка організовується так, щоб якомога більше вихователів взяли в ній актив­ну участь. Вихователів, особливо початківців, вчать пра­вильних прийомів виховного впливу на дітей, допомагають підвищувати загальноосвітній рівень, поліпшу­вати навчально-виховний процес, оволодівати методикою педагогіч­ної пропаганди. За темами, у роботі над якими відчуваються труднощі, плануються і проводяться консультації та співбесіди. Добира­ється необхідний дидактичний матеріал і посібники, опрацьовується методична література, складаються плани доповідей, пові­домлень, оформляються виступи, з чітким викла­дом, теоретичним обґрунтуванням кожного питання, з прикладами про роботу дошкільного закладу.

 На педагогічні ради запрошуються батьки, вчителі, психологи та інші компетентні люди з цього питання. Залучаються до консультацій вихователі-методисти, вихователі з вищою кваліфікаційною категорією. Окремі питання іноді вимагають теоретичних да­них, а в основному виступи з досвіду роботи вихо­вателів, батьків, учителів. Це цікаво всім колегам, а особливо молодим педагогам. Дуже зацікавлює, заохочує педагогів і викликає позитив підготовка виставок, добір літератури, дидактичних ігор, посібників тощо.

На педагогічних радах розглядаються найрізно­манітніші питання, деякі з них програмою не пере­дбачені, але актуальні на сучасному рівні життя, наприклад це правова та економічна освіта. Готуючись до педагогічної ради і плануючи її, бажано скласти для себе схему, щоб було зрозуміло, яку роботу слід провести. Схеми можуть бути різ­ними, залежно до якої педагогічні ради готуєтесь.

         У доборі тематики педагогічної ради слід керуватися такими критеріями :

1. Тема повинна бути:

- актуальною, тобто сучасною і своєчасною;

- нестандартною, отже, цікавою;

- перспективною, тобто працювати на майбутнє й відповідати вимогам наступності, перспективності і спадкоємності.

2.Формулювання теми має передбачати:

- практичну значущість;

- можливість вирішення проблеми, реальність досягнення.

      Орієнтовна тематика питань, що можуть розглядатися

на засіданні педагогічної ради:

1. Організаційно-педагогічні:

- Про підсумки роботи ДНЗ за минулий навчальний рік і завдання педагогічного колективу на наступний рік. Затвердження плану роботи ДНЗ на рік.

- Про спільну роботу батьків і вихователів щодо формування у дітей культурно-гігієнічних навичок.

- Про досвід роботи вихователів з конкретних  напрямків роботи. 

- Про досвід роботи вихователів, які атестуються...

- Про роботу творчої групи з проблеми...

- Про забезпечення здорових і безпечних умов...

-Про підсумки роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою.

- Про самоосвіту вихователів як складову системи методичної роботи в ДНЗ. 

2. Організаційно-методичні:

- Концепція і програма розвитку ДНЗ та завдання педагогічного колективу щодо їхньої реалізації.

- Аналіз можливостей дошкільного навчального закладу щодо забезпе­чення фізичного, психічного, соціального й духовного здоров'я дітей.

- Психолого-педагогічний аналіз режиму роботи ДНЗ та прогнозуван­ня його ефективності.

- Про організацію освітнього процесу у ДНЗ на основі творчого підходу до реалізації чинних програм розвитку, навчання та виховання дітей.

-  Про спільну роботу ДНЗ і сім'ї щодо громадянського виховання ді­тей дошкільного віку. 

         За формами організації є такі педагогічні ради:

- традиційна педагогічна рада;

- педагогічна рада з використанням активних та інтерактивних методів роботи з педагогічними кадрами (під час обговорення певного питання);

- нетрадиційна педагогічна рада у формі ділової гри, «круглого столу». 

        Етапи підготовка й проведення педагогічної ради:

Перший етап — теоретичний, він охоплює:

- визначення тем педагогічних рад на 3 роки відповідно до науково-методичної проблеми, концепції розвитку ДНЗ, мети й завдань, прогнозованих результатів;

- планування тематики педагогічних рад на рік на основі аналізу діяльності ДНЗ за попередній рік (травень);

- складання плану діагностико - практичної діяльності до педагогічної ради (травень—червень).

Другий етап — організаційний, він охоплює:

- складання плану проведення педагогічної ради, вибір форми проведення, уточнення мети й завдань;

- добір методів дослідження (спостереження, бесіди, анкетування дорослих, тестування, вивчення наукової літератури, нормативно-законодавчих документів, моделювання, експеримент, узагальнення перспективного педагогічного досвіду тощо);

- створення оргкомітету з проведення педагогічної ради, розподіл обов'язків, делегування повноважень;

- оголошення про проведення педагогічної ради.

Третій етап — моніторинговий, необхідно: організувати збирання інформації за підсумками діагностування та здійснити аналіз отриманої інформації.

Четвертий етап — практичний:  проведення засідання педагогічної ради й прийняття рішення.

П'ятий етап — аналітично - регулюючий, він охоплює:

- аналіз ефективності роботи педагогічної ради на нараді при завідувачі;

- роботу щодо виконання попередньо ухвалених рішень;

- контроль за виконанням рішення педагогічної ради.

    Тематика педагогічних рад, як правило, планується наприкінці поточного року на основі аналізу стану освітньої роботи. Упродовж року відбувається 4—5 засідань педагогічної ради.

         Вимоги до організації та проведення педагогічної ради в ДНЗ: (покроковий алгоритм):

Підготовчий етап (за чотири-шість тижнів до початку):

   1. Створення комісії (творчої групи) з метою уточнення теми та питань для обговорення, підготовки порядку денного засідання педради.

2. Визначення об'єктів вивчення (педагоги, діти, заходи).

3. Видання наказу про підготовку й проведення педагогічної ради

​УЧЕБНАЯ ПРОГРАММА

Бессмертное учение об изменении мира

Это текст. Нажмите один раз и выберите «Редактировать текст» или просто кликните дважды, чтобы добавить свой текст и настроить шрифт. Вы можете переместить его в любое место на странице. Расскажите посетителям сайта о себе.

 

Здесь будет удачно смотреться текст о вашей компании и услугах. Используйте эту возможность, чтобы выгодно представить себя и свою компанию клиентам. Расскажите интересную историю, например, как вам в голову пришла идея собственного дела, и объясните, в чем заключается ваше преимущество перед конкурентами. Приводите увлекательные факты и цифры — пусть вас запомнят. Не забудьте про ключевые слова, по которым ваш сайт найдут в поисковых системах.

 

Наши шаблоны позволяют создавать отличные сайты. Мы благодарим вас за поддержку, отзывы и предложения, которые помогают делать конструктор сайтов Wix еще лучше. Заходите на наш форум, делитесь своим мнением и задавайте вопросы. Чтобы получить помощь в работе над сайтом, нажмите на знак «?» в правом верхнем углу редактора. Здесь вы найдете учебные видео, подробные инструкции и ответы на многие вопросы. Читайте блог Wix, в нем есть масса полезных советов по созданию и развитию сайта. 

bottom of page